https://doi.org/10.35668/2520-6524-2026-3-15
Євсєєв Олексій Сергійович — канд. екон. наук, доцент, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця; просп. Науки, 9А, м. Харків, Україна, 61001; Oleksiy.Yevsyeyev@hneu.net; ORCID: 0000-0002-6464-7036
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ В АРХЕОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ЦИФРОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА ІМЕРСИВНОГО ДОСВІДУ
Резюме. У статті розглянуто інформаційно-аналітичні системи в археології як інструменти цифровізації культурної спадщини для формування імерсивного досвіду. Обґрунтовано, що сучасна цифрова археологія має переходити від створення окремих 3D-копій артефактів, пам’яток або археологічних ландшафтів до побудови семантично збагачених цифрових двійників, придатних для аналізу, планування, навчання, популяризації та дистанційної взаємодії. У межах такого підходу цифрову фіксацію об’єкта за допомогою фотограмметрії, лазерного сканування, LiDAR, фото- та відеоданих, ГІС-прив’язки й сенсорних даних розглянуто як початковий етап формування цифрового середовища. Gaussian Splatting визначено як перспективний інструмент фотореалістичного 3D-представлення археологічного об’єкта, що може бути доповнений аналітичними шарами розпізнавання, сегментації, вимірювання, виявлення пошкоджень, просторової навігації та семантичного опису.
Запропоновано операційну модель семантично збагаченого цифрового двійника археологічної спадщини, у якій поєднуються 3D-фіксація, Gaussian Splatting, ШІ-підтримка, бази знань, цифровий сторітелінг, гейміфікація, елементи Serious Games, continuous learning і сценарії культурного туризму. Такий цифровий двійник може використовуватися не лише для візуального представлення пам’ятки, а й для попереднього ознайомлення дослідницької команди з об’єктом, планування польових робіт, визначення зон інтересу, розподілу завдань, підготовки маршрутів обстеження та зменшення кількості непідготовлених фізичних втручань. Окрему увагу приділено можливості використання цифрових двійників у підготовці студентів-археологів, музейників, фахівців із цифрової спадщини, мультимедійних технологій і туризму, а також у створенні віртуальних маршрутів, навчальних завдань, науково-популярних сценаріїв і форм віддаленого доступу до археологічних об’єктів.
Ключові слова: інформаційно-аналітичні системи, цифрова археологія, культурна спадщина, цифровий двійник, Gaussian Splatting, 3D-фіксація, семантичне збагачення, штучний інтелект, імерсивний досвід, гейміфікація, Serious Games, continuous learning, культурний туризм.
Надійшла до редакції 27.08.2026
Прийнята до друку 11.09.2026
Опубліковано 30.09.2026
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Журнал «Наука, технології, інновації»
Усі матеріали, опубліковані в поточному випуску журналу, поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0): https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/deed.uk
Ліцензія дозволяє вільне некомерційне використання, поширення, відтворення та адаптацію матеріалів у будь-якому форматі за умови обов’язкового зазначення авторства і посилання на джерело публікації.
Комерційне використання матеріалів допускається лише за наявності письмового дозволу видавця.
