http://doi.org/10.35668/2520-6524-2025-4-09
Харченко Наталія Василівна — молод. н. с., Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, вул. Миколи Василенка, 3, м. Київ, Україна, 03113; +38 (044) 422-77-40; iv_icte@ssu.gov.ua; ORCID: 0000-0002-1683-1082
ВІЙНА ЯК КАТАЛІЗАТОР ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ
Резюме. Статтю присвячено ґрунтовному дослідженню складного, багатовимірного та суперечливого взаємозв’язку між війною й технологічними інноваціями. Проаналізовано як історичні прецеденти, так і сучасні збройні конфлікти. Описано, яким чином екстремальні умови воєнного часу стають потужним стимулом для безпрецедентної інтенсифікації науково-технічного прогресу. В умовах надзвичайної загрози й обмеженого часу розроблення та впровадження нових технологій відбуваються з надзвичайною швидкістю, що впливає на всі етапи інноваційного процесу — від фундаментальних досліджень до практичного застосування.
У центрі уваги — ключові механізми, через які війна постає каталізатором технологічного прориву. До них належать необхідність оперативного вирішення критичних завдань на полі бою, прагнення до досягнення стратегічної переваги, а також концентрація ресурсів і управлінських зусиль навколо пріоритетних напрямів розвитку. Уряди та військові структури збільшують інвестиції в наукові дослідження, часто змінюючи регуляторні умови, щоб забезпечити гнучкість і швидкість розробки. До інноваційної діяльності активно залучають провідних науковців, інженерів, технологічні компанії та стартапи, які працюють у тісній координації з оборонною сферою.
Особливої ваги набуває український досвід як приклад того, як війна здатна не лише зруйнувати, а й мобілізувати технологічний потенціал суспільства. У статті також досліджено роль приватного сектору, що в умовах війни перетворився на рушій оборонних інновацій.
Такі компанії, як Griselda, Himera, Roboneers, Buntar Aerospace, демонструють новий рівень технологічної ініціативи, тісно інтегруючись у військову екосистему.
Водночас розглянуто потенціал цивільного застосування цих рішень, зокрема в гуманітарному розмінуванні, медичних технологіях, кібербезпеці, управлінні критичною інфраструктурою. Таким чином, український кейс ілюструє, як у критичний момент війна може не лише прискорити технічний прогрес, а й визначити вектор на довготривалі трансформації в суспільстві.
Ключові слова: технологічні інновації, воєнний стан, оборонні технології, безпілотні системи, штучний
інтелект, наслідки інновацій для суспільства.
