http://doi.org/10.35668/2520-6524-2025-4-02
Луценко Анастасія Олександрівна — магістр, здобувачка, Навчально-науковий інститут “Каразінська школа бізнесу”, вул. Мироносицька, 1, м. Харків, Україна, 61000; Інститут Макса Планка з Інновацій та Конкуренції, Німеччина; Anastasiia.Lutsenko@ip.mpg.de; ORCID: 0000-0003-1409-0820
Родченко Володимир Борисович — д-р екон. наук, проф., директор, Навчально-науковий інститут “Каразінська школа бізнесу”, вул. Мироносицька, 1, м. Харків, Україна, 61000; rodchenko@karazin.ua; ORCID: 0000-0003-0298-4747; Scopus Author ID: 57205455121
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНИХ НАУКОВИХ СИСТЕМ: РАМКОВА КОНЦЕПЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ
Резюме. Стаття присвячена розробленню уніфікованої методології оцінювання резильєнтності державних наукових систем в умовах тривалих криз, зокрема на прикладі України в період повномасштабної війни. У дослідженні ґрунтовно проаналізовано історичний контекст формування наукової системи України — від радянської спадщини з її ієрархічністю та домінуванням академій, через період непослідовних реформ та інституційного “роз’єднання”, до сучасних викликів, зумовлених війною. Автори виокремлюють значну прогалину в наявних дослідженнях, які, хоч і описують окремі компоненти системи, проте не пропонують цілісного інструменту для оцінювання її стійкості. Запропоновано розв’язати цю проблему за допомогою комплексної рамкової концепції, що ґрунтується на адаптації шкали резильєнтності МакМанус до специфіки наукової діяльності в умовах збройного конфлікту. Методологія структурована навколо чотирьох взаємопов’язаних компонентів: ситуаційно-кризового (усвідомлення загроз, оперативне планування), ресурсно-адаптаційного (релокація, фінансування, цифровізація), мережево-комунікаційного (міжнародна співпраця, внутрішні зв’язки) та стратегічно-відновлювального (переорієнтація досліджень, відбудова, бачення майбутнього). Для кожного компонента пропонується використовувати систему критеріїв і 5-бальну шкалу оцінки Лайкерта, що дає змогу перейти від теоретичного аналізу до практичного моніторингу та діагностики. Дослідження має значний прикладний потенціал, пропонуючи інструмент для формування обґрунтованої державної політики, спрямованої на підвищення стійкості науки не лише в Україні, а й в інших країнах, що переживають глибокі кризи. Як перспективу подальших досліджень автори визначають емпіричну валідацію методики, порівняльні міждержавні аналізи та розроблення інструментів проактивної політики.
Ключові слова: наукова система, методологія оцінки, адаптація до війни, Україна, потрійна спіраль, наука, економічний розвиток, екосистема відкритих інновацій, відновлення, управління, ефективність, управлінські рішення, стратегічний розвиток.
