http://doi.org/10.35668/2520-6524-2025-3-10
Пушкар Олександр Іванович — д-р екон. наук, проф., Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, просп. Науки, 9А, м. Харків, Україна, 61001; Oleksandr.Pushkar@hneu.net; ORCID: 0000-0003-3592-3684
Євсєєв Олексій Сергійович — канд. екон. наук, доц., Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, просп. Науки, 9А, м. Харків, Україна, 61001; Oleksiy.Yevsyeyev@hneu.net; ORCID: 0000-0002-6464-7036
Угрімова Катерина Сергіївна — студентка, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, просп. Науки, 9А, м. Харків, Україна, 61001; +38 (095) 749-35-31; caterinaugrimova@gmail.com; ORCID: 0009-0006-9040-7497
МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ВЕББАЗОВАНОЇ МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ЯК ЗАСОБУ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ
Резюме. У контексті цифрової культури та зростаючого попиту на інтерактивний контент, класичний підхід до подання та презентації поезії зазнає трансформації завдяки мультимедійним форматам. Традиційні текстові збірки втрачають привабливість серед молодшої аудиторії, що спонукає до пошуку нових форм поетичного спілкування. Вебплатформи мультимедійної поезії забезпечують синтез візуальних, слухових (аудіальних) і текстових елементів, збагачуючи досвід читання та роблячи поезію більш доступною, захопливою та емоційно резонансною.
Інтеграція аудіо, анімації та інтерактивного дизайну інтерфейсу допомагає встановити глибший сенсорний та інтерпретаційний зв’язок між користувачем і поетичним текстом. Таке поєднання медіа не лише покращує виразність окремих віршів, а й сприяє поширенню поезії через цифрове середовище.
У статті представлено методику розробки інтерактивної мультимедійної збірки поезії з використанням платформи на базі WordPress. Запропоноване рішення поєднує принципи UX/UI дизайну, цифрової типографіки та культурно обґрунтованих колірних схем, щоб забезпечити як зручність використання, так і символічну єдність. Особливу увагу приділено художній ідентичності проєкту, що формує цілісну естетику, тематично пов’язану зі спадщиною керамічної столиці України.
Технічна база, описана в статті, сприяє ефективності, креативному контролю та масштабованості. Вона підтримує інтегрований підхід до розробки, поєднуючи моделювання структурованого контенту з ітеративним візуальним удосконаленням. Платформа слугує не лише збіркою поетичних творів, а й засобом для збереження культурної спадщини, художніх інновацій та ширшого залучення громадськості до поезії в цифрову епоху.
Ключові слова: цифрова поезія, вебплатформа, мультимедійна збірка, дизайн інтерфейсу, типографіка, популяризація поезії, WordPress, UX/UI.
