http://doi.org/10.35668/2520-6524-2025-3-05
Яцишин Анна Володимирівна — д-р пед. наук, с. н. с., Інститут цифровізації освіти НАПН України, вул. М. Берлінського, 9, м. Київ, Україна, 04060; anna13.00.10@gmail.com; ORCID: 0000-0001-8011-5956
Ткаченко Ірина Сергіївна — ГО “Інститут відкритої науки та інновацій”, вул. Грицька Чубая 6, м. Львів, Україна, 79005; ira.tka4@gmail.com; ORCID: 0009-0003-7047-7672
МІЖНАРОДНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ СЕМІНАР З ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ТА РОЗВИТКУ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Резюме. У статті представлено результати аналізу та узагальнення матеріалів Міжнародного навчального семінару з інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та розвитку оцінювання досліджень, що здійснив значний вплив і викликав інтерес серед представників академічної та освітянської спільноти. Підкреслено, що актуальність теми зумовлена не лише потребою модернізації системи оцінювання наукових результатів, а й необхідністю якісної підготовки нової генерації фахівців і молодих учених у контексті цифрової трансформації суспільства. Під час семінару тренери з різних країн, зокрема зі Словенії, Нідерландів, Польщі та України, представили досвід інтеграції інструментів відкритої науки в систему вищої освіти, підготовку аспірантів і професійну діяльність науковців. Акцентовано на європейських ініціативах, зокрема CoARA, а також на таких наукових проєктах, як OPUS, що формують нові підходи до оцінювання наукової діяльності та сприяють поширенню принципів прозорості, відкритості й академічної доброчесності. Учасники семінару отримали практичні навички створення інституційних політик з управління дослідницькими даними, розроблення планів управління даними (Data Management Plans, DMP), а також застосування сучасних інструментів підтримки дослідників. Наголошено на особливій ролі бібліотек, що дедалі частіше стають навчальними та сервісними центрами у сфері управління дослідницькими даними та відкритої науки. Значну увагу було приділено викликам, що постають у зв’язку з використанням штучного інтелекту в науковій
сфері, зокрема в питаннях академічної доброчесності, етики, забезпечення достовірності результатів і підготовки здобувачів освіти до роботи в умовах цифрового суспільства. Важливим елементом семінару стала групова робота з моделювання сценаріїв розвитку відкритої науки до 2035 року, що дало змогу визначити конкретні напрями діяльності та стратегічні кроки для їхньої реалізації. Семінар став платформою для міждисциплінарної та міжнародної співпраці, обміну досвідом і пошуку ефективних підходів до модернізації наукової сфери. Було окреслено перспективні напрями подальшої взаємодії між інституціями. Семінар сприяв формуванню бачення розвитку дослідницької культури, зорієнтованої на відкритість, інноваційність та якість.
Ключові слова: відкрита наука, оцінювання наукової діяльності, Open4UA, компетентність з відкритої науки, вчені, аспіранти, здобувачі освіти.
