http://doi.org/10.35668/2520-6524-2025-1-07
Дівізінюк Михайло Михайлович — д-р фіз.-мат. наук, професор, голов. н. с., Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики Національної академії наук України, просп. акад. Палладіна, 34А, м. Київ, Україна, 03142; divizinyuk@ukr.net; ORCID: 0000-0002-5657-2302
Фаррахов Олександр Володимирович — канд. тех. наук, пров. н. с., Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики Національної академії наук України, просп. акад. Палладіна, 34А, м. Київ, Україна, 03142; farrakhov@ukr.net; ORCID: 0000-0003-4988-126X
Аврамчук Богдан Олегович — канд. екон. наук, ст. дослідник, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; avramchuk.bogdan@gmail.com; ORCID: 0000-0001-8505-2157
Кочелаб Євгенія Володимирівна — канд. фіз.-мат. наук, вчений секретар, Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики Національної академії наук України, просп. акад. Палладіна, 34А, м. Київ, Україна, 03142; evk28@outlook.com; ORCID: 0009-0009-8354-8795
Савіцький Роман Святославович — ст. викладач кафедри інженерії програмного забезпечення Державного університету «Житомирська політехніка», вул. Черняховського 103, м. Житомир, Україна, 10029; roman.savitskyi@gmail.com; ORCID: 0000-0001-9804-3604
КРИТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ДЕРЖАВИ ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ
Резюме. Наведено параметри різновидів критичної інфраструктури держави та показано, що до її складу входять атомні та гідроелектростанції, хімічні й нафтохімічні комбінати, металургійні заводи та безліч інших державних підприємств і приватних установ стратегічного призначення.
Розглянуто критичну інфраструктуру як сукупність підприємств, мереж, систем, вихід з ладу або порушення функціонування яких може призвести до втрати управління або завдати істотних збитків на загальнодержавному, регіональному, місцевому чи об’єктовому рівнях. До всіх складних техногенних об’єктів застосовується системний підхід у забезпеченні їхньої безпеки.
Акцентовано на тому, що всі європейські держави виділяють поняття «критичні національні інфраструктури», яке розуміють як комплекс систем, порушення функціонування однієї з яких може завдати серйозної шкоди економіці держави чи призвести до негативних соціальних наслідків для суспільства.
Здійснено аналіз наявних методів та концепцій дослідження загроз і ризиків. Розглянуто головні методи аналізу загроз і ризиків із позицій технократичної концепції, окреслено їхні переваги та недоліки.
Зазначено, що до всіх складних техногенних об’єктів застосовується системний підхід у гарантуванні їхньої безпеки, що передбачає ідентифікацію об’єктивних небезпек, визначення та ранжування загроз, оцінку ризику їх прояву та складання прогнозу, що робиться на користь запобігання катастрофічним подіям, обумовленим об’єктивними небезпеками.
Найбільш ефективними методами оцінки загроз і ризиків є методи, що інтегровані до систем моніторингу, системи підтримки прийняття рішень та інших систем автоматизованого управління. Події останніх років в Україні вимагають визначення терористичної загрози як першочергової та найголовнішої.
Ключові слова: критична інфраструктура, катастрофічна подія, надзвичайна ситуація, терористична загроза, системний підхід, ранжування загроз, оцінка ризиків.
