http://doi.org/10.35668/2520-6524-2025-1-05
Баланчук Ірина Сергіївна — заввідділу, Державна наукова установа “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-09-81; slavira218@gmail.com; ORCID: 0000-0002-5179-7350
КОРОТКИЙ ОГЛЯД ФУНКЦІОНУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА ПРИКЛАДІ КРАЇН СКАНДИНАВСЬКОГО РЕГІОНУ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
Резюме. Дослідницькі інфраструктури становлять значну частку наукових інвестицій, вони трансформуються, стають дедалі більш різноманітними, відіграючи ключову роль у забезпеченні та розвитку досліджень в усіх наукових галузях. Вони також відіграють важливу роль у в підтримці досліджень, спрямованих на розв’язання складних соціально-технічних, політичних, екологічних та інших завдань. Оптимізація процесу їх організації, стійкості та впливу стала першорядним завданням для досліджень і наукових пошуків, головною метою яких є визначення ключових переваг, інструментарію та шляхів управління всіма елементами дослідницьких інфраструктур.
Країни Скандинавського регіону, до якого входять Норвегія, Швеція, Ісландія, Данія та Фінляндія, традиційно виступають як одна з найбільш об’єднаних і згуртованих територіальних одиниць у світі початку
ХХІ століття. Їх кооперація за різними векторами і сферами взаємодії вже протягом багатьох років демонструє високу динаміку та результативність, щоразу підтверджуючи важливість спільної роботи з метою досягнення зазначених цілей.
Науково-інноваційна кооперація в регіоні, засади якої зокрема формуються шляхом створення, використання та управління спільними інноваційними інструментами, системами та механізмами, закріплюється через розробку та імплементацію спільних об’єктів — дослідницьких інфраструктур. Діяльність численних різнопрофільних організацій — регіональних об’єднань і філій міжнародних ініціатив на території скандинавських
країн — свідчать про вірний шлях, що був обраний керівництвом цих держав у сфері інновацій, науки та техніки.
Досвід і практичні напрацювання, насамперед у контексті нормативного закріплення в секторі дослідницьких інфраструктур, можуть бути корисними для України, яка прагне розширювати свою наукову кооперацію за рахунок транскордонних проєктів та закріплювати власний вплив і керівну роль у регіоні.
Ключові слова: технологічна платформа, Європейський Союз, концепція, інноваційна діяльність, інноваційна екосистема, Україна, інформаційно-технологічна платформа.
