http://doi.org/10.35668/2520-6524-2024-2-10
Лубко Дмитро Вікторович — канд. техн. наук, доц., Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600; +38 (097) 540-06-33; di75ma@gmail.com; ORCID: 0000-0002-2506-4145
ФАБУЛА, СКЛАДНОСТІ ТА ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ВИВЧЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Резюме. Викладання штучного інтелекту (ШІ) в університетах стикається з низкою певних складнощів. Насамперед швидкі темпи розвитку цього напряму вимагають постійного оновлення навчальних програм і
наявного обладнання (матеріалів). Недостатнє число кваліфікованих викладачів у сфері штучного інтелекту також є проблемою. Для розв’язання цих проблем важливо залучати викладачів із практичним досвідом у цій галузі, а також розвивати програми професійного навчання для академічних кадрів. Окрім того, співпраця з виробничими та науковими установами може забезпечити студентам доступ до актуальних знань і практичного досвіду. Розробка інтерактивних навчальних матеріалів і використання таких новітніх технологій, як віртуальна реальність чи ігрові платформи, можуть підвищити ефективність викладання штучного інтелекту. Такі підходи сприятимуть підготовці кваліфікованих фахівців, здатних відповідати викликам сучасного ринку праці. Додатковою проблемою є неоднорідність рівня підготовки студентів, які вивчають тему штучного інтелекту. Це є викликом для викладачів, які мають забезпечити ефективне навчання всіх студентів, незалежно від їх попередньої підготовки та обізнаності з теми. Для подолання цього, можна використовувати індивідуальний підхід до кожного студента, а також організовувати додаткові заняття для тих, хто потребує додаткової допомоги. Розвиток систем адаптивного навчання та ефективного контролю знань також може сприяти розв’язанню цієї проблеми. Загалом інноваційні підходи до викладання, спрямовані на поєднання академічних знань із практичним досвідом та індивідуалізацію навчання, можуть забезпечити більш ефективне викладання штучного інтелекту в закладах вищої освіти (ЗВО). Також проблемою є нестача ресурсів для підтримки інфраструктури та лабораторних практикумів зі штучного інтелекту. Це обмежує можливості студентів для отримання практичного досвіду із застосування інструментів і методів штучного інтелекту. Для розв’язання цієї проблеми необхідно залучати додаткові фінансові ресурси через співпрацю з промисловими партнерами, грантовими організаціями, донорами тощо. Розвиток віртуальних лабораторій та онлайн-ресурсів також може забезпечити доступ до необхідного обладнання та матеріалів для навчання з штучного інтелекту, навіть у випадку обмежень фізичних ресурсів.
Ключові слова: штучний інтелект, університет, складності, викладання штучного інтелекту, шляхи вирішення, студенти, ЗВО.
