http://doi.org/10.35668/2520-6524-2024-1-10
Рева Олексій Миколайович — д-p техн. наук, проф., завсектору електронного врядування відділу управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; ran54@meta.ua; ORCID: 0000-0002-5954-290X
Камишин Володимир Вікторович — д-p пед. наук, с. н. с., чл.-кор. НАПН України, директор, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150;
+38 (044) 521-00-10; kvv@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-8832-9470
Борсук Сергій Павлович — д-р техн. наук, доц., голов. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-00-10; greyone.ff@gmail. com; ORCID: 0000-0002-7034-7857
Яроцький Станіслав Володимирович — начальник відділу управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; stas_gas@ua.fm; ORCID: 0000-0003-3934-4647
Сагановська Лариса Анатоліївна — с. викладач кафедри фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій в авіаційних системах, Льотна академія Національного авіаційного університету, вул. Степана Чобану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Україна, 25005; lora-sag@ukr.net; ORCID: 0000-0002-2560-4383
ЕНТРОПІЙНІ ПОКАЗНИКИ РОЗРІЗНЕНОСТІ ФАХІВЦЯМИ ЗНАЧУЩОСТІ РИС ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТІВ ЕКСПЕРТИЗИ
Резюме. Системи переваг учасників експертизи — важливий показник впливу людського чинника на прийняття рішень. Їх прикладний аспект полягає в застосуванні для розв’язання багатокритеріальних задач інтегральної оцінки інвестиційної привабливості об’єктів експертизи / проєктів, а також встановлення “компромісів” у вимогах до ступеня виразності рис інвестиційної привабливості, властивих кожному об’єкту / проєкту. Система ж переваг — упорядкований ряд зазначених рис (n = 18): від більш значущих (вагомих, привабливих тощо) до менш значущих.
Реалізація багатокрокової технології та алгоритму виявлення і відкидання маргінальних думок, усунення “систематичної похибки того, хто вижив” дала змогу виокремити з вихідної вибірки експертів, чисельністю m = 90 осіб, чотири підгрупи (mС = 30 осіб, mН = 12 осіб, mМ = 11 осіб, mТ = 6 осіб), у яких внутрішньо групова узгодженість думок щодо значущості рис інвестиційної привабливості задовольняє спектру системно-інформаційних критеріїв на незвичайно високому для досліджень людського чинника рівні значущості α = 1%. Обґрунтовано, що базовою варто вважати групову систему переваг членів підгрупи mС. Думки експертів-маргіналів утворюють підгрупу, чисельністю mU = 31 особа.
Ступінь розрізненості експертами значущості рис інвестиційної привабливості в процесі їх упорядкування визначається кількістю “пов’язаних” рангів і враховується під час визначення дисперсійного коефіцієнта конкордації (згоди) Кендалла. Запропоновано з тією ж метою застосувати й ентропію розрізненості рис. Для кожного з m випробуваних визначено показники нормованої ентропії, які узагальнені як у групі m, так і у підгрупах mC, mH, mM, mT, mu. Застосовуючи критерій Стьюдента встановлено статистично вірогідний (α = 1%) збіг усереднених показників ентропії. Тому важливими є критерії їх рознесення на підгрупи-кластери, згідно зі застосованою технологією виявлення, а також відсіювання маргінальних думок та усунення “систематичної похибки того, хто вижив”.
Встановлено парадоксальність гіпотези досліджень, оскільки логічно припустити, що чим більш компетентний експерт, тим суворіше він буде упорядковувати досліджувані риси інвестиційної привабливості, а отже, тим менша ентропія рангів тоді має спостерігатися в його системі переваг. З іншого ж боку, той самий високий рівень компетентності експерта може привести до свідомої його обережності в упорядкуванні досліджуваних рис,
а отже, до застосування більшої кількості “пов’язаних (міддл)” рангів, що сприятиме збільшенню їх ентропії.
Для підгрупи mC, визнаної базовою, встановлено, що більша ентропія властива більш значущій рисі інвестиційної привабливості об’єктів експертизи. Відомий підхід до визначення ентропійних коефіцієнтів конкордації не виявився ефективним в умовах наших досліджень і потребує подальшого розвитку.
Ключові слова: індивідуальні та групові системи переваг, значущість характерних рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи, нормовані вагові коефіцієнти, матриця рішень, класичні критерії прийняття рішень.
