http://doi.org/10.35668/2520-6524-2023-4-06
Рева Олексій Миколайович — д-p техн. наук, проф., завсектору електронного врядування відділу управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; ran54@meta.ua; ORCID: 0000-0002-5954-290X
Борсук Сергій Павлович — д-р техн. наук, доц., голов. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-00-10; greyone.ff@gmail.com; ORCID: 0000-0002-7034-7857
Камишин Володимир Вікторович — д-p пед. наук, с. н. с., чл.-кор. НАПН Украіни, директор, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-00-10; kvv@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-8832-9470
Сагановська Лариса Анатоліївна — старший викладач кафедри фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій в авіаційних системах, Льотна академія Національного авіаційного університету, вул. Степана Чобану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Україна, 25005; lora-sag@ukr.net; ORCID: 0000-0002-2560-4383
Яроцький Станіслав Володимирович — начальник відділу управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; stas_gas@ua.fm; ORCID: 0000-0003-3934-4647
ПОБУДОВА ГРУПОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕВАГ ЕКСПЕРТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ a-ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Резюме. Прийняття рішень — важлива системоутворювальна характеристика експертної діяльності. Тому дослідження специфіки відповідних виборів і їх оптимізація, особливо в контексті впливу людського чинника, є актуальною науково-практичною задачею. Серед складників цього впливу, що одночасно визначають ставлення фахівців до показників і характеристик об’єктів експертизи, зокрема рис інвестиційної привабливості, виокремлено системи переваг, під якими розумітимемо упорядкований ряд зазначених рис: від більш значущих, прийнятних, вагомих тощо — до менш значущих.
Кваліметрія значущості рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи в шкалі упорядкування є лінійною, тому робить “грубими” відповідні виміри і може навіть спровокувати статистичні похибки І–ІІ роду під час переходу від індивідуальних систем переваг до групових.
У дослідженнях взяли участь m = 90 фахівців, які постійно залучаються ДНУ “УкрІНТЕІ” до проведення різних експертиз і які побудували за нашою методикою індивідуальні системи переваг на спектрі з n = 18 характерних рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи. Застосовуючи багатокрокову технологію
виявлення та відсіювання маргінальних думок, а також усунення “систематичної похибки того, хто вижив”, з вихідної вибірки було виокремлено чотири підгрупи, чисельністю mC = 30 осіб, mH = 12 осіб, mM = 11 осіб,
mT = 6 осіб, у яких узгодженість групових думок задовольняє спектру введених нами системно-інформаційних
критеріїв узгодженості на високому рівні значущості a = 1 %. Обґрунтовано, що підгрупа mC є базовою.
Побудовано матрицю рішень, де ранги рис інвестиційної привабливості дефазифіковані відповідними нормованими ваговими коефіцієнтами, визначеними методом розстановки пріоритетів. Для розв’язання цієї матриці застосовано класичні критерії прийняття рішень (Вальда, Севиджа, Байєса–Лапласа, Гурвиця)
і отримано групові системи переваг, характеризовані особливостями цих критеріїв. Встановлено високий статистично вірогідний збіг отриманих у наведений спосіб групових систем переваг і окреслено шляхи подальшого розвитку a-технології.
Ключові слова: індивідуальні та групові системи переваг, значущість характерних рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи, нормовані вагові коефіцієнти, матриця рішень, класичні критерії прийняття рішень.
