http://doi.org/10.35668/2520-6524-2023-3-04
Рева Олексій Миколайович — д-p техн. наук, проф., завсектору електронного врядування відділу управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; ran54@meta.ua; ORCID: 0000-0002-5954-290X
Камишин Володимир Вікторович — д-p пед. наук, с. н. с., чл.-кор. НАПН України, директор, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-00-10; kvv@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-8832-9470
Борсук Сергій Павлович — д-р техн. наук, доц., голов. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03150; +38 (044) 521-00-10; greyone.ff@gmail.com; ORCID: 0000-0002-7034-7857
Яроцький Станіслав Володимирович — начальник відділу управління та адміністрування, Національний авіаційний університет; просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; stas_gas@ua.fm; ORCID: 0000-0003-3934-4647
Сагановська Лариса Анатоліївна — старший викладач кафедри фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій в авіаційних системах, Льотна академія Національного авіаційного університету, вул. Степана Чобану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Україна, 25005; lora-sag@ukr.net; ORCID: 0000- 0002-2560-4383
ЗАСТОСУВАННЯ a-ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ УТОЧНЕННЯ УЗГОДЖЕНИХ СИСТЕМ ПЕРЕВАГ ЕКСПЕРТІВ
Резюме. Професійну діяльність експерта як людини, яка приймає рішення, доцільно досліджувати крізь призму впливу людського чинника. Серед відповідних показників такого впливу виділено і досліджуються системи переваг (індивідуальні та групові) на показниках і характеристиках об’єктів експертизи. Під системою переваг розумітимемо упорядкований ряд показників і характеристик досліджуваних об’єктів експертизи (у контексті наших досліджень — рис інвестиційної привабливості, спектр яких охоплює n = 18 рис):
від більш вагомих, значущих, привабливих тощо до менш вагомих. Застосування показників значущості цих рис, особливо в поєднанні з визначенням їх виразності в конкретному об’єкті, сприяє, з одного боку, вирішенню задачі отримання інтегральної оцінки ступеня його інвестиційної привабливості, якій і лише якій притаманна системна властивість емерджентності, а з іншого — встановленню “компромісів” на цю виразність. Обидві задачі є багатокритеріальними, причому перша — однокрокова, а друга — багатокрокова.
Більш популярний метод побудови індивідуальних систем переваг — попарне порівняння та нормативне визначення частини від сумарної цінності порівнюваних альтернатив. Групові системи переваг зазвичай будуються шляхом застосування такої стратегії групових рішень, як підсумовування та усереднення рангів. Однак наведена практика побудови систем переваг у шкалі упорядкування певним чином “загрубує” виміри, оскільки йдеться про лінійну зміну рангів. “Тонкість” і нелінійність вимірювань мають забезпечити нормовані вагові коефіцієнти рис. Визначення цих коефіцієнтів зараховано до одного з методів побудови індивідуальних систем переваг.
Виходячи з очевидного упорядкування рангів 18 рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи, включаючи “пов’язані”, та застосовуючи математичний метод розстановки пріоритетів, встановлені шукані коефіцієнти. Обґрунтовано прийнятність результатів ІІІ ітерації методу, оскільки, з одного боку, в такому випадку дійсно задовольняється вимога до нелінійності цих коефіцієнтів, а з іншого — забезпечується належна точність обчислень.
У дослідженнях взяли участь m = 90 фахівців, які залучаються до проведення в ДНУ “УкрІНТЕІ” різних експертиз. Результати їх випробувань (індивідуальні системи переваг на спектрі рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи) було спочатку оброблено з метою виявлення та відкидання маргінальних думок, а також усунення “систематичної похибки того, хто вижив”. З вихідної вибірки випробуваних було виокремлено чотири підгрупи, у яких узгодженість групових думок задовольняє спектру системно-інфораційних критеріїв узгодженості на високому рівні значущості a = 1 %. Обґрунтовано базову систему переваг, де ранги в індивідуальних системах переваг її членів замінені на нормовані вагові коефіцієнти. Визначено майже абсолютний (значно більший за 0.9) збіг отриманої a-групової системи переваг з базовою та її оптимізованими версіями. Окреслено шляхи подальшого розвитку a-технології експертних досліджень.
Ключові слова: риси інвестиційної привабливості об’єктів експертизи, системи переваг, нормовані коефіцієнти вагомості рис, a-технології експертних досліджень.
