http://doi.org/10.35668/2520-6524-2023-2-04
Рева Олексій Миколайович — д-p техн. наук, проф., гол. н. с., ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-10; ran54@meta.ua; ORCID: 0000-0002-5954-290X
Камишин Володимир Вікторович — д-p пед. наук, с. н. с., чл.-кор. НАПН Украіни, директор, ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-10; kvv@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-8832-9470
Кириченко Костянтин Володимирович — канд. техн. наук, старший викладач, Херсонська державна морська академія; просп. Ушакова, 20, м. Херсон, Україна, 73000; +38 (0552) 49-54-73; kvklecturer@gmail.com; ORCID: 0000-0002-0974-6904
Яроцький Станіслав Володимирович — начальник відділу, Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна, 03058; +38 (067) 238-31-77; stas_gas@ua.fm; ORCID: 0000-0003-3934-
4647
Сагановська Лариса Анатоліївна — старший викладач кафедри фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій в авіаційних системах, Льотна академія Національного авіаційного університету, вул. Степана Чобану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Україна, 25005; lora-sag@ukr.net; ORCID: 0000-0002-2560-4383
ФОРМУВАННЯ СПЕКТРА СИСТЕМНО-ІНФОМАЦІЙНИХ КРИТЕРІЇВ УЗГОДЖЕНОСТІ ЕКСПЕРТНИХ ДУМОК
Резюме. Стаття присвячена розвитку системно-інформаційної методології встановлення узгодженості експертних думок, що узагальнюються. Адже в процесі проведення будь-яких досліджень, у яких виявляється експертна інформація, може виникнути парадоксальна ситуація, коли показник узагальненої групової думки, отриманий, спираючись на “ефект групової нормалізації”, реально визначений, але немає жодної індивідуальної думки, що з ним би збігалася. Причому в контексті цієї публікації йдеться про узгодженість групових систем переваг фахівців. Під системою переваг розумітимемо упорядкований ряд показників, характеристик професійної діяльності чи об’єктів експертизи: від більш до менш прийнятної (важливої, вагомої тощо). І зрозуміло, що неузгодженість думок виникає саме під час агрегації індивідуальних систем переваг у групову. Визначено, що узгодженість групових думок має перевірятися за такими напрямами: 1) по кожній окремій альтернативі, що упорядковується. Напрям доцільно реалізувати після впровадження в практику експертних досліджень a-методології та диференціального методу встановлення частини сумарної значущості порівнюваних альтернатив; 2) збігу / не збігу індивідуальних систем переваг членів групи; 3) інтегрально — за допомогою коефіцієнта конкордації Кендалла; 4) комплексно. З огляду на досвід застосування багатокрокової технології виявлення та відсіювання маргінальних думок, усунення “систематичної похибки того, хто вижив”, а також побудови “еталонної” групової системи переваг, було сформульовано комплекс відомих і нових системно-інформаційних критеріїв узгодженості думок експертів. Ідеться про вимоги до: вірогідності коефіцієнта конкордації Кендалла, що перевіряється за допомогою статистичного критерію перевірки гіпотез “хі-квадрат”, та його мінімально прийнятного значення, що має дорівнювати W≥0,7; необхідності статистично-вірогідного збігу всіх індивідуальних систем переваг із груповою думкою в остаточній груповій системі переваг; необхідності збігу індивідуальної системи переваг із більшістю думок членів групи тощо. Причому останні два критерії реалізуються, спираючись на коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, а їх достовірність перевіряється за допомогою t-критерію перевірки гіпотез Стьюдента. Наведено відомості про ефективність зазначених критеріїв.
Ключові слова: експертні технології, системи переваг, узагальнення думок, системно-інформаційні критерії.
