Наука технології інновації №2(18)-2021, 25-38 с

http://doi.org/10.35668/2520-6524-2021-2-04

Гасимли Вюсал Афрасович — д-р екон. наук, професор, виконавчий директор Центру аналізу економічних реформ та комунікацій, професор економіки Академії державного управління при Президентові Азербайджану, м. Баку, Азербайджан; +994503328466; qasimlivusal@yahoo.com; ORCID: 0000-0003-2345-6214

Джафарова Вюсала Джафаровна — аспірантка Інституту наукових досліджень економічних реформ Міністерства економіки Азербайджанської Республіки, м. Баку, Азербайджан; +994503572276; vusala.jafarova@ereforms.gov.az; ORCID: 0000-0002-4711-4609

РЕАЛЬНИЙ РІВНОВАЖНИЙ ОБМІННИЙ КУРС В ЕКСПОРТНО-СИРОВИННІЙ ЕКОНОМІЦІ: ДОСВІД АЗЕРБАЙДЖАНУ

Резюме. Приклад Азербайджану є цікавим для вивчення адекватності валютної політики в багатій ресурсами економіці. У статті проаналізовано зовнішньоторговельний баланс Азербайджану за останні двадцять років. Зниження цін на нафту зробило фіксацію обмінного курсу неспроможною, що призвело до значної девальвації національної валюти в 2015 році. Відтоді платіжний баланс покращився, однак менше, ніж очікувалося. Ми використовуємо метод оцінки зовнішньоторговельного балансу EBA-Lite для отримання заснованої на регресії оціночної величини реального рівноважного обмінного курсу та співвіднесення відхилень від рівноважного курсу з показниками «слабкостей (проломів) у політиці». Наші результати показують, що лише через декілька років після девальвації національна валюта Азербайджану знову стала переоціненою. Окрім того, реальний рівноважний обмінний курс нестабільний і навряд чи сумісний з довгостроковою прив’язкою до фіксованого курсу. Обмінна політика має прагнути до врахування змін у таких фундаментальних детермінантах обмінного курсу, як відносна продуктивність і реальні ціни на нафту.

Ключові слова: рівноважний реальний обмінний курс, розрив рахунку поточних операцій, розрив реального ефективного обмінного курсу, модель EBA-Lite, економіка Азербайджану.