PDFhttp://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-4-02
Кірюхін Микола Михайлович — канд. фіз.-мат. наук, с.н.с., президент Спілки наукових та інженерних об’єднань України, вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ, Україна, 04050; +38 (044) 272-42-85; info@snio.org.ua; ORCID: 0000-0001-6017-4043
ТОП-4 ТАЄМНИЦІ ДЛЯ ПРОСУВАННЯ НАУКОВОЇ ГРАМОТНОСТІ
Резюме. У статті наведено інформацію про новий сегмент наукової діяльності, який швидко розвивається в усьому світі та має умовну назву — наукова грамотність. Для підтвердження цієї думки наведено приклади з двох міжнародних конференцій, які були присвячені вказаному питанню (Пекін, 2018 та 2019 роки). Дискусії на зазначених конференціях надають достатньо підтверджень того, що наукова грамотність може мати власну нішу (цільова група, методологія тощо), яка відрізняється від добре відомого STEM (наука, технологія, інженерія, математика). Головне завдання STEM — це відбір талановитих людей. Водночас певна кількість наукової інформації потрібна не лише вищезгаданим талантам, а й іншим людям нашої планети. Неможливо точно визначити, який саме відсоток населення цікавиться спеціальною науковою інформацією. Однак не має жодних сумнівів у тому, що всі жителі Землі повинні мати достовірну інформацію про те, яким чином наука, техніка та інженерія змінять їхнє особисте життя в найближчому та віддаленому майбутньому. Зміна клімату є найбільш яскравим прикладом. До цього можна додати штучний інтелект, вплив випромінювання від мобільних телефонів на мозок, нестачу питної води тощо. Для задоволення інтересів людства, які вказані вище, потрібно сформувати нову сферу наукової діяльності. Природна назва для цієї сфери — наукова грамотність. Першим кроком ідентифікації наукової грамотності автор пропонує для неї власну дефініцію. Спеціальні інструменти для просування в цій сфері наукової діяльності вже існують в усьому світі. Це науково-популярні книги, технічні музеї тощо. Автор проаналізував ці інструменти та дійшов висновку стосовно того, що для ефективного просування наукової грамотності вони мають бути: а) недорогими; б) такими, що відтворюються; в) викликати інтерес; г) використовувати сучасні технології. У статті наведено приклади, які підтверджують цей висновок,
а також запропоновано план дій для більш ефективного міжнародного просування наукової грамотності.
Ключові слова: наукова грамотність, STEM (наука, технології, інжиніринг, математика), визначення понять, механізми впровадження.
