http://doi.org/10.35668/2520-6524-2020-4-07
Рева Олексій Миколайович — д-р техн. наук, професор, головний науковий співробітник ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-10; ran54@meta.ua; ORCID: 0000-0002-5954-290X
Камишин Володимир Вікторович — д-р пед. наук, с. н. с., в. о. директора ДНУ “Український інститут науково- технічної експертизи та інформації”, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-10; kvv@ ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-8832-9470
Борсук Сергій Павлович — д-р техн. наук, доцент, постдокторант в Університеті Веньчжоу, Веньчжоу, Китайська Народна Республіка, Університетське містечко Чашань, м. Веньчжоу, пров. Чжецзян, Китай; 325035grey1s@yandex.ua; ORCID: 0000-0002-7034-7857
Шульгін Валерій Анатолійович — канд. техн. наук, доцент, декан факультету льотної експлуатації Льотної академії Національного авіаційного університету, вул. Добровольського, 1, м. Кропивницький, Україна, 25005; VAShulgin@ukr.net; ORCID: 0000-0001-7938-8383
Невиніцин Андрій Миколайович — канд. техн. наук, доцент, декан факультету обслуговування повітряного руху Льотної академії Національного авіаційного університету; вул. Добровольського, 1, м. Кропивницький, Україна, 25005; nevatse@ukr.net; ORCID: 0000-0001-7000-4929
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ СТАВЛЕННЯ АВІАДИСПЕТЧЕРІВ ДО НЕБЕЗПЕК ПОМИЛОК
Резюме. Негативний і сталий вплив людського чинника на статистику авіаційних подій і серйозних інцидентів робить дедалі більш актуальними проактивні дослідження ставлення авіаційних операторів «переднього краю» (авіадиспетчерів, членів льотного екіпажу) до небезпечних дій або умов, як чільної складової парадигми концепції безпеки польотів ІСАО. Це “ставлення” визначається через показники впливу людського чинника на прийняття рішень, до яких зараховано й системи переваг авіадиспетчерів на показниках і характеристиках професійної діяльності, що ілюструють як індивідуальне сприйняття потенційних ризиків і небезпек діяльності, так і особливості узагальненого групового мислення, сформовані в конкретному соціумі. Системи переваг — це упорядкований ряд з n = 21 помилок: від найбільш небезпечної до найменш небезпечної. Вони характеризують лише перевагу за небезпекою однієї помилки перед іншою. Ступінь цієї переваги визначається лише різницею в рангових місцях помилок, що не дає відповіді на питання у скільки разів одна помилка є більш небезпечною стосовно іншої. Застосувавши диференційний метод виявлення порівняльної небезпеки помилок, а також багатокрокову технологію виявлення та відсіювання маргінальних думок, із вихідної вибірки m = 37 професійних авіадиспетчерів було виокремлено дві підгрупи mB = 20 і mG = 7 осіб зі статистично-вірогідною на високому рівні значущості a = 1 % внутрішньо груповою узгодженістю думок. Непараметрична оптимізація відповідних групових систем переваг призвела до отримання медіан Кемені, у яких виявилися відсутніми пов’язані (міддл) ранги. Спираючись на ці медіани математичним методом розстановки пріоритетів було визначено зважені коефіцієнти небезпек помилок. Обґрунтовано, що за прийнятої точності обчислень більш прийнятними є результати, отримані на ІІ ітерації застосування цього методу. Значення коефіцієнтів небезпек помилок разом з їх рангами, встановленими в системах переваг, дають змогу провести більш повний кількісно-якісний аналіз ставлення як окремих авіадиспетчерів, так і їх професійних груп до небезпечних дій або умов.
Ключові слова: безпека польотів, людський чинник, авіадиспетчери, ставлення до небезпек помилок, індивідуальні і групові системи переваг, медіана Кемені, метод розстановки пріоритетів, зважені коефіцієнти небезпек помилок.
